Нашел в одной из советских брошюр о Симферополе стихотворение украинской поэтессы, члена союза писателей Украины Валентины Невинчаной. Три последние строчки, правда, как-то выбиваются из общего ритма, на мой слух...

На самому півдні Вкраїни,
Де сонце дарує блакить,
В зелених долонях долини
Заквітчане місто лежить.
До тебе ведуть всі дороги,
Вертають сюди журавлі,
Ти серця весняна тривога,
Краса Степової землі.
Тебе обнімає, мов брата,
Могутній Дніпро гаряче.
Ясній Севастополь в бушлаті
Став поряд плечем у плече.
Сімферополю, краю гостиний,
Серце криму молоде.
Любе місто тополине,
Тебе не забуду ніде.

Валентина Невінчана

Ярлыки: Стихия